Про селище Рафалівка

Рафалівка

Рафалівка (до 1927 року — роз’їзд Полиці, до 1928 року Нова Рафалівка) — селище міського типу в Україні, у Володимирецькому районі Рівненської області. Селище міського типу з 1959 року. Залізнична станція на лінії Ковель—Сарни. Лісопильний, асфальтовий заводи, меблева фабрика. З 1940 по 1959 рік була центром Рафалівського району.


Історія

Засноване як невеликий залізничний роз’їзд Полиці у 1902 році, коли прокладали залізничну колію Ковель—Сарни—Київ. Напередодні 1914 року дерев’яний будиночок станції оточували кілька маленьких хат, де мешкали робітники-залізничники. Пізніше тут виросло робітниче селище.

Під час радянсько-української війни і польсько-радянської війни (1917–1921) поселення неодноразово переходило з рук в руки. У січні 1918 року селище ненадовго зайняли радянські війська. У серпні 1919 року в районі станції точилися бої радянської Богунської бригади 44-ї дивізії з польськими військами. У бою за станцію загинуло 13 богунців, у тому числі командир кінної розвідки радянський єврейський поет Ошер Шварцман. За участі радянської 173-ї бригада 58-ї стрілецької дивізії у липні 1920 року поблизу Полиць йшли бої.

1921 року на станції вже налічувалося 17 будинків і проживало 139 жителів. Більшість з них працювала на лісорозробках та на лісопильному заводі, а решта — в сільському господарстві. У 1927 році на станцію Полиці переведено волосне управління з села Старої Рафалівки. Тому селище стали називати Нова Рафалівка, а пізніше — Рафалівка.

Друга світова війна

У вересні 1939 року, відповідно до пакту Молотова-Ріббентропа, Рафалівка в складі західноукраїнських земель переходить до СРСР. Від 1940 — місто, адміністративний центр новоствореного Рафалівського району Ровенської (нині Рівненської) області.

4 липня 1941 року Рафалівку зайняли німецькі війська. 29 серпня 1942 року в Рафалівці розстріляно близько 2500 євреїв. Загалом за період німецької окупації вбито близько 3 тис. чоловік.

5 лютого 1944 року Рафалівка остаточно зайнята радянськими військами. У складі радянської армії та в партизанських загонах воювало 262 жителі селища, 36 з них загинуло. 215 мешканців нагороджені орденами й медалями СРСР.

Післявоєнний період

У 1949 році відновлено заснований ще до війни в Рафалівці колгосп. Статус селища міського типу з 1957.

Населення

Згідно з переписом населення 2001 року у Рафалівці проживало 3419 осіб.

Динаміка населення
1959 1970 1979 1989 1992 2001 2006 2010 2014
2 726 3 271 3 739 3 738 3,9 тис. 3 419 3 320 3 337 3 429

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 98,72%
російська 1,16%
молдовська 0,03%

Органи влади

Місцеві органи влади представлені Рафалівською селищною радою, яка входить до складу Рівненської області України.

Селищний голова — Совгуть Василь Сергійович. До селищної ради входить 20 депутатів.

Документальний кінолітопис “Рафалівка: незабута історія”

Перейти до вмісту