Історична довідка

Рафалівка, Україна

У період між двома світовими війнами в Рафалівці проживало близько 600 євреїв, що становило третину від загального населення містечка. В основному, євреї займалися торгівлею і ремеслами. При громаді діяла школа системи “Тарбут” з викладанням на івриті, культурний центр і були представлені сіоністські партії.

В період радянського правління, що почалося у вересні 1939 року, в Рафалівці оселилося чимало біженців із Західної та Східної Польщі.

Представники радянської влади залишили Рафалівку та околиці 4 липня 1941, і відразу ж тут встановилися українська адміністрація і поліція. Вони санкціонували грабежі єврейської власності і залучення євреїв на примусові роботи.

В кінці липня в Рафалівку увійшли німці. Вони наклали на євреїв контрибуцію і наказали створити Юденрат, до якого увійшли представники прилеглих сільськогосподарських поселень, Олізарка і Жолудськ.

Рафалівське гетто було утворене 1 травня 1942 року. Сюди також зігнали євреїв з Олізарки, Жолудська і сусідніх сіл; всього в гетто налічувалося близько 2500 чоловік.

У липні 1942 року були розстріляні недалеко від містечка 60 євреїв, узятих на примусові роботи.

29 серпня 1942 ліквідували Рафалівське гетто: 2250 євреїв були розстріляні  біля  ям уздовж дороги в село Суховоля. Тільки кільком десяткам приречених вдалося втекти в ліси. Деякі польські селяни і українські баптисти допомагали їм вижити. Єврейська молодь об’єдналася в бойовий загін, який згодом влився в ряди радянських партизанів. Група Рафалівських євреїв атакувала Рафалівку і помстилася українським колабораціоністам.

Лише близько 30 євреїв з Рафалівки зустріли звільнення.

 

Yad Vashem “The Holocaust Martyrs and Heroes Remembrance Authority”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.