Як оцінювати навчальні досягнення учнів в умовах війни: поради від Держслужби якості освіти

В Україні поступово відновлюється освітній процес там, де це є можливо. Державна служба якості освіти у співпраці з ініціативою «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), та командою підтримки реформ Міністерства освіти і науки України розробили поради щодо здійснення оцінювання у школах, що працюють в умовах війни.

Основні види оцінювання результатів навчання учнів

Наразі незмінними залишаються два основних види оцінювання результатів навчання учнів – надання зворотного зв’язку та супроводу дітям (формувальне оцінювання) і визначення якості результатів навчання (підсумкове оцінювання).

Формувальне оцінювання залишається важливим засобом підтримки учнів у навчанні. Йдеться про надання переважно усного та письмового зворотного зв’язку, індивідуальні та групові консультації щодо допомоги у виправленні типових помилок, надання порад щодо подальшого навчання.

Підсумкове оцінювання в умовах нестабільного доступу учнів до освітнього процесу та стресового стану ліпше не проводити у вигляді окремих підсумкових контрольних робіт. Натомість краще здійснювати його на підставі поточного оцінювання (за результатами тестів на електронних платформах та з допомогою інших способів перевірки результатів навчання).

Відповідні рішення про зменшення або скасування кількості контрольних робіт, передбачених календарними планами, може ухвалити педрада.

В окремих випадках підсумкове річне оцінювання можна здійснювати за результатами підсумкового оцінювання за перший семестр. Наприклад, для учнів, які опинилися в зоні активних бойових дій, зазнали фізичних або психологічних травм, не мали доступу до навчальних матеріалів тощо. Для учнів, які після евакуації з зони бойових дій навчалися в інших школах (в Україні або за кордоном), здійснюється перезарахування оцінок (за їх наявності).

Супровідний лист для внутрішньо переміщених дітей

Школам, у яких освіту здобувають діти з числа внутрішньо переміщених осіб, варто підготувати на завершення навчання супровідний лист для кожної дитини. Це дозволить мінімізувати потенційні навчальні втрати в дітей, які через війну були змушені навчатися не у своїх школах.

У супровідному листі необхідно вказати:

  • назву школи, у якій дитина навчалася, та термін навчання (з… до…);
  • форми навчання (очна, дистанційна, змішана);
  • теми з предметів, які дитина вивчала, поточні/підсумкові оцінки (якщо були);
  • характер соціально-психологічної допомоги (якщо була);
  • рекомендації щодо подальшої роботи з дитиною (за наявності).

Такий лист дозволить перезарахувати оцінки учням у закладі освіти їхнього постійного навчання та оптимально організувати його продовження.

Щоденник навчання

За бажанням внутрішньо переміщених учнів та їхніх батьків можна організувати ведення «Щоденника навчання», у якому учні фіксуватимуть:

  • вивчені теми з навчальних предметів,
  • види діяльності, які вони виконували (наприклад, проєкти, вправи, ігри, досліди),
  • прочитані книги тощо.

Ведення такого щоденника не підлягає оцінюванню, це справа добровільна, а класний керівник лише радить учневі, як можна організувати таку роботу.

«Щоденник навчання» може стати у пригоді класному керівникові для написання супровідного листа учню, але в жодному разі вчитель не має дорікати школяреві за відсутність такого щоденника і наполягати на його веденні.

Класний керівник може обговорити з дитиною (або її батьками) доступ до додаткових інтернет-ресурсів, окрім основної платформи, на якій школа розгортає дистанційне навчання. Класному керівникові також варто поцікавитись навчальними уподобаннями, обговорити можливості забезпечення читацьких інтересів дитини (шкільна, міська бібліотеки, книгообмін між однокласниками, буккросинг тощо). Отримана інформація допоможе розробити індивідуальну траєкторію навчання з орієнтовним переліком видів активності на кожний день тижня.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.